РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

 

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.     

 

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їхобтяжень (далі – державна реєстрація) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав (права власності, обмежених (похідних) прав) на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, земельні ділянки тощо) обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.   

 

Лише наявність державної реєстрації створює презумпцію законності права на нерухоме майно для правовласника. Без такої реєстрації відносини, пов’язані з обігом нерухомості в Україні, державою не визнаються і знаходяться поза межами правового регулювання.   

 

Державна реєстрація покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них та зводить до мінімуму можливість недобросовісних осіб реєструвати на себе права, які їм не належать, а тому створює перешкоди для проведення незаконних операцій з нерухомістю.